Єгоров Борис Кузьмович
Єгоров Борис Кузьмович народився 25 березня 1925 року у місті Знам’янка Кіровоградської області.
Помер 08 червня 2017 року у Запоріжжі, поховано на Осипенківському кладовищі.
Освіта: у 1945 - 1950 роках навчався у Одеському державному художньому училищі ім. Б. М. Грекова. Викладачі за фахом: М. А. Шелюто, Н. Т. Павлюк, М. Д. Тодоров, Л. О. Мучник.
Творчий фах: станковий живопис. Творчо працює в різних жанрах: портрет, пейзаж, натюрморт, сюжетна картина.
Після закінчення училища переїхав до Запоріжжя. З 1950 по 1964 рік працює в Запорізькому обласному товаристві художників. У цей час Б.К.Єгоров активно долучається до роботи живописної секції, працює над етюдами, захоплено створює перші картини.
З 1950 року бере участь у обласних художніх виставках, з 1965 року – у всеукраїнських та всесоюзних виставках. У цей час молодий художник успішно поєднує творчу і педагогічну діяльність, викладаючи у образотворчій студії робочої молоді в Будинку культури ДЕЗа (1952 - 1959).
Важливим фактором своєї творчої біографії Б.К. Єгоров вважає знайомство з Заслуженим діячем мистецтв Татарської АРСР О.П. Бурлаєм, який досить часто приїздив до рідного Запоріжжя.
Художник наполегливо працював на натурі. Поетично відчуваючи природу, багато подорожував і відтворював свої враження у етюдах, які згодом послуговувались основою для пейзажів-картин. Б.К. Єгоров відвідав Кавказ, Карпати, Прибалтику, різні куточки України...
Поворотним моментом у житті художника було знайомство з онучкою та праонучкою Т. Г. Шевченка. Картина 1959 року, де він зобразився К. М. Красицьку з її донькою А. В. Красицькою, започаткувала в його творчості шевченківську тему. Спілкування з нащадками Т.Г.Шевченка надихнуло Б. К. Єгорова на створення проникливого твору "Кобзарі".
Важливим в творчій еволюції художника виявилось знайомство з відомим українським майстром пензля М. П. Глущенком. Перебуваючи в 1972 році в Будинку творчості в Паланзі, Б. К. Єгоров мав можливість спілкуватись з цією унікальною творчою особистістю, разом виходити на етюди.
В творчості Б. К. Єгорова переважають пейзажі, які висвітлюють красу рідного краю, часом сприймаються як документи епохи.
З 1972 року - член НСХУ.
Основні твори: "Індустріальний ранок", 1965, полотно, олія; "Озимина", 1967, полотно, олія; "Соняшники", 1970, полотно, олія; "Тополі", 1971, полотно, олія; "Ранок на "Запоріжсталі" 1972, полотно, олія; "Весняне мереживо" ,1972, полотно, олія; Тиша", 1973, полотно, олія; «Дорога до храму», 1980, полотно, олія.
Автор багатьох персональних виставок у Запоріжжі. Постійний учасник всеукраїнських та обласних виставок.
Єгоров Борис Кузьмич має нагороди: медаль «За доблесну працю в ВВВ 1941-1945 ; медаль «За визволення України», 1995; медаль «За мужність», 2000; медаль « 50 років Перемоги ВВВ»; пам’ятний знак «50 років визволення України».
Почесний громадянин м.Запоріжжя.
Твори зберігаються у Запорізькому обласному музеї, Знам'янському міському краєзнавчому музеї, приватних колекціях України, Росії, Польщі.
