Перший скульптурний пленер в Запоріжжі

...Що будуть жити просто неба

Започаткований Запорізькою міською радою, Всеукраїнський скульптурний пленер «Обереги Запоріжжя-2013 – від героїчного минулого до сьогодення» відбувся з 10 по 30 вересня. На тому, що у життєвому просторі запоріжців нарешті має з’явитись скульптура сучасного змісту, наголошували управління культури та мистецтв Запорізької міської ради та Запорізька організація Національної спілки художників України.

Від давніх часів монументальна та паркова скульптура, нарівні з архітектурою, витворює духовне середовище людини, звертаючись до сучасних і прийдешніх поколінь. Живучи просто неба, споріднюючись із оточуючим краєвидом грою світла та тіні – вона спілкується із духами природи, утілює найщиріші поривання суспільства.

Цього року у пленері взяли участь скульптори із Києва, Львова, Харкова, Сімферополя та Запоріжжя. Їх наснагу живила земля Хортиці… Від найдавніших часів острів наділено потужною сакральною енергією, котра цілющим струменем просякає історію українського етносу, є джерелом і виміром натхнення.

*Йосип Марчинський, Заслужений художник АР Крим (м. Сімферополь)
На закритті пленеру скульптор показав долоні, зранені, мозолясті, із слідами вапнякового пилу. Немов перетнуті білими стежками натхнення. Спостерігаючи, як важко вивільнює камінь приховану форму, відчуваєш, що опір матеріалу є метафізичною умовою буття образу. Із кам’яного блоку виринають дві постаті – воїна та жінки, вирішені у стилістиці первісних скульптур. Обернена дзеркальність зображення споріднює фігури містичною таїною, у якій вчувається відлуння космогонії давніх цивілізацій.

*Юрій Мисько (м. Львів)
Скульптор і камінь… Від часів Мікеланджело в їх стосунках – єднання та протиборство. Образ зажуреної України – скорботна постать жінки, що схилилась до землі, – немов не зовсім відділився від вапнякового блоку, ще окутий його кам’яними тенетами. Проте – живий, трепетний, прекрасний у своїй оголеній цнотливій незахищеності. Поєднання тонко оброблених і залишених «дихати» природних фактур створює відчуття героїчної напруги і самоти. На питання: «То є Ваша тема для Запоріжжя?» – миттєва гостра відповідь: «То я роблю для України.»

*Людмила Мисько (м. Київ)
Дивно, як тендітна жінка вчуває у собі таку суто чоловічу тему – побратимство. А вони – два дужих козаки – стоять, назавжди поєднані мужнім кам’яним братерством, стуливши долоні і схрестивши погляди. Авторка хотіла, аби залишились побратими на Хортиці, овіяні її героїчним подихом. Пластика «незруйнованого блоку» спонукає до кругового споглядання, яке надає образу здатності розвиватись у часі.

*Тетяна Альбіцька-Костомарова (м. Харків)
Свою творчість скульпторка присвячує жінці. В її потрактуванні образ Божої Матері-Покрови набув теплих рис: земна мати схилила голову до своїх дітей, накриваючи їх мафорієм-хусткою – символом її любові та піклування. Образ Захисниці був улюбленим оберегом запорізьких козаків: розуміння його сакрального значення для запорізької землі відроджується останніми роками.

*Олександр Жолудь, куратор проекту (м. Запоріжжя)
Образ матері – особливий для українців. Скульптура жінки, що пригортає до себе дитину, створена Олександром Жолудем, вирізняється тією тонкою душевною нотою, яка притаманна українським пісням про маму. Нерозривність долі матері та дитини, тема роду є однією із головних у творчості скульптора. Камінь ледь напинається опуклими формами, зберігаючи відчуття пружності матеріалу; делікатні дотики світла викликають ніжне випромінювання, невловиму енергетичну хвилю.

*Ярема Мисько (м. Львів)
У скульптурі Яреми Миська збережене драматичне відчуття вапнякового блоку. Силует хреста проявлено як начерк, тільки-но врізаний у природну форму та підкреслений напруженістю фактур. Як вважає автор, це – не розп’яття, а тільки слід від нього: цю ідею втілено контррельєфом постаті Христа. Остаточного змісту твір набуде після встановлення, бо, залежно від оточення, він сприйматиметься докором чи закликом зупинитись.

*Сергій Жолудь (м. Львів)
Наймолодший учасник пленеру Сергій Жолудь наразі живе у Львові, але тема рідного міста, Хортиці важлива для нього як тема витоків. Він створив зображення янгола-птаха: у пташиній постаті тендітно проступає лик янгола, який зачудовано звернув обличчя до неба; образ має архетипальні риси янгола-охоронця та птаха, який є уособленням волі.