Персональна виставка Людмили та Володимира Форостецьких

Кожна творча пара є своєрідний феномен, містична terra incognita. Занурюючись у мистецькій світ запорізьких мистців Людмили та Володимира Форостецьких, немов потрапляєш у нову реальність, де час рухається золотим колом, і суща та невимовна таїна, яка складає дійсний зміст мистецтва.
У виставковій залі ЗОНСХУ відкрито виставку творів Людмили та Володимира Форостецьких, де провідною є тема витоків, автентичності української культури, нерозривності і вічності історії.
У запорізькому контексті постать Людмили Форостецької є у певній мірі унікальною, бо, за відсутності попиту на текстиль, вона має наснагу працювати в улюбленому виді. На початку 2000-х років, коли традиційний гобелен переживав період занепаду, художниця звернулась до модерної форми текстильного колажу.
Пані Людмила напрочуд органічно використовує його виражальні засоби, поєднуючи різні за фактурами текстильні матеріали, фарбовану шкіру, мосяжні деталі, каміння, розмаїття швів. Її композиції як чаклунські вироби, де у єдину сутність злиті образність та функціональність.
Що є час, і хто ми – у його нескінченому вирі? Напруженість багатозначного простору, де тема спіралі витворена чи то віддзеркалена древніми символами, його просякнутість золотими серпанками викликають стан дивного «дежа вю»: немов опиняєшся на порозі вічності, усамітненим у вражаючій перспективі історичних епох.
Чи можливо завважити момент, коли мистецтво перетворюється на міф, що має всі виміри реальності? У творчому доробку Володимира Форостецького історія є зримою, живою на дотик; пережитою, мов власне життя. Історичні образи потребують усвідомлення, контексту нашої філософії…
Написані як станкові картини, твори Володимира Форостецького немов прагнуть великої архітектурної поверхні. Пов’язані наскрізною духовною ниткою образи сприймаються приналежними до єдиного монументального циклу. Художник шукає Особистості в історії: його герої, проходячи крізь життєву борню, обирають царину духу.
Минуле і сучасне… У творчості Володимира Форостецького вони пов’язані нерозривними живими сполуками. Праця у сфері дизайну – це одне із утілень його активної вдачі. Він є автором дизайн-концепцій та проектів суспільних та приватних споруд, моторних яхт тощо.
Мистець спілкується із вищими силами, немов невидимою голкою зшиває два світи, землю і небо. На виставці почуваєшся у гострому перетині ідей, які не лишають байдужим – спонукають до діалогу.