Виставка до 200-річчя Т.Г.Шевченка
На виставці представлено понад 100 творів запорозьких митців. Більшість творів - живописні, графічні, скульптурні твори, твори декоративно-прикладного мистецтва, які присвячені постаті нашого національного генія, його творам. Представлені твори митців, яких вже немає з нами: Станіслава Шинкаренка, Юрія Смірнова.
У виставковій залі Запорізької організації Національної спілки художників України відкрито виставку, присвячену 200-літньому ювілею від дня народження Тараса Шевченка. У сучасному політично-соціальному контексті це свято як момент істини.
Особливість виставки в тому, що вона репрезентує твори запорізьких мистців від початку 1970-х років до сьогодення. Наразі важко шукати «істинного» Шевченка, віддаленого від нас міфами різних епох. І якщо, порівняти образи у картинах Юрія Смирнова та Олександра Бовкуна, то полум’яний народний борець буде сприйматись прямою протилежністю мандрівному лицарю у стилістиці українських парсун.
Серію творів, де відображено доленосні моменти із життя Тараса Шевченка, представив Сергій Латанський; за своєю наочною просвітянською дидактичністю близька до неї картина Бориса Єгорова «Зустріч із чумаками». Драматизм шевченкової особистості утілено в образах картин Анатолія Якимця: червоне сполохане світло мов бентежний еквівалент самотньої долі вигнанця.
Тривожне світло – головна образна тема творів Станіслава Шинкаренка: картин «За порогами», «Галявина безвісті пропалих», триптиху «Затемнення». Вони написані декілька десятків років тому, і їх зміст виявився пророчим. Графічні аркуші Віктора Герценка пластично відтворюють трагічне відчуття поетики Тараса Шевченка.
Драматизм української долі, минуле і прийдешнє… В експозиції багато пейзажів, де Україна постає у образах величних церков, неозорих дніпрових просторів, хортцьких скель (Світлана Бойко,Ірина Гресик, Павло Добрєв, Георгій Карадуманов, Аліна Славгородська, Олексій Поляков, Дмитро Разін, Юлія Півень). Традиційний образ Мамая – один із символів нового національного відродження (Олександр Жолудь, Володимир Форостецький).
Гостросучасними сприймаються образи нашої історії: Анатолій Тарабанов «Священний меч акінак», Галина Сапєгіна «Слава війську козацькому», Анатолій Скрипка «Спогади». Гуманістичний, вічний, землеробський зміст української культури уособлено у символічному творі Лариси Жолудь «Маків цвіт».
Послання виставки – мир і злагода, яке утілене білим полотном вишитих рушників, дивними квітами петриківського розпису (Наталія Колядко), образами янгола-охоронця(Ірина Гресик) та України, котра пригортає до себе дітей у білих сорочках (Наталія Дерев’янко). Однією із ідей виставки є ствердження творчого потенціалу української культури, здатної до самовідтворення.
Дата: 07.03.14
Розмір: 17 елементів