Жолудь Олескандр Семенович

Народився 6 травня 1955 р. в м. Запоріжжі.

Освіта: Дніпропетровське державне художнє училище, живописно-педагогічне відділення (1971 - 1975), викладачі: В.М. Шпиганович, Загубибатько, О.М. Гатило.
Львівський державний інститут декоративного та прикладного мистецтва, за спеціальністю "художня кераміка" (1978 -1983), викладачі: Д.П. Крвавич,Е.П. Мисько, І.М.Франк, В.А. Овсійчук, Т.О. Янко,С.Т. Мельничук.

Творчий фах: монументальне мистецтво, кераміка, скульптура

1982 рік - перша монументальна робота - декоративний рельєф "Музи" для фасаду будинку культури Чортківського цукрового заводу Тернопільської області.

З 1983 року працює в Запорізькому художньо-виробничому комбінаті (монументальний цех). Авторські твори оздоблюють екстер'єри та інтер'єри різних об'єктів міста та області.

З 1996 по 2005 рік викладає скульптуру у Запорізькій дитячій художній школі.
З 2002 по 2009 рік обіймає посаду директора Запорізького художньо-виробничого комбінату.
З 2012 року працює директором Запорізької дитячої художньої школи.

Творчість Олександра Жолудя відрізняє видове та жанрове розмаїття: він працює в монументальній та станковій пластиці, круглій скульптурі, рельєфі, медальєрному мистецтві, вільно володіє багатьма пластичними матеріалами, якто глина, шамот, метал, дерево, камінь.

Його творча мова послуговується знаками та символами народного мистецтва від часів трипільської культури, водночас апелюючи до класичного спадку європейського та українського мистецтва, і зокрема українського бароко.

Еволюція творчого методу Олександра Жолудя свідомо орієнтована до пошуку засад національного мистецтва. Занурюючись у глибини українського міфотворення, мистець створює власну образну традицію, де національні культурні архетипи козака, дівчини, русалки, коня, птахи мають скерований розвиток у часі.

І якщо поетика ранньої творчрсті (1980-і роки), перш за все, пов'язана з ліричним відтворенням народного світовідчуття, то елементи трагізму та гротеску, які з'являються в зрілому періоді (від середини 1990-х років), надають його мистецькій філософії невимовної багатошаровості.

"Дволикий Янус" (1998) з його бурлескним потрактуванням заклав певну образну традицію, яку надалі було поглиблено у "Викраденні Європи" (1999), "Передчутті катаклізму" (2003) та "Берегині" (2006).

Проте гротеск, органічно поєднаний із трагічною темою вічної приреченності особистості на боротьбу, витворює образи драматичної напруги: "Носії" (2002), "Птаха, що не літає" (2003), "Сплутані" (2004), "Змієборець" (2005).

Тема духовної спадкоємності в творчості ,Олександра Жолудя є наскрізною: "Материнство" (1984), "Материнство" (2001), "Сини мої, візьміть мої вітрила!" (2005), "Портрет сина" (2007). Останніми роками образ козака в його героїчному, міфоепічному та бурлескному розв'язанні перетворився на один із центральних в творчому доробку мистця. Монументальна композиція "Любім Україну", створена для фасаду гімназії "Дивосвіт" в селі Мала Білозірка Запорізької області, синтезує пошуки попередніх років у вишуканих та світлих образах.

Основні твори: «Пам’ятник загиблим співробітникам МВС», 1999; «Музи» - декоративна скульптура, шамот (БК ЗАЗ)1998, “Козак-Мамай” - декоративна скульптура, шамот, 2008; “Берегиня” - декоративна скульптура, шамот,2007; «Любім Україну” – декоративний рельєф, шамот, 2010.

Член НСХУ з 1993 року.
З 1985 року бере участь у Всеукраїнських та обласних виставках, Всеукраїнських та міжнародних мистецьких пленерах "Хортиця крізь віки", "Дивосвіт", "Гончарі на Хортиці", "Мамай - Fest", седнівському пленері.

Твори зберігаються у Львівському музеї друкарства ім. Івана Федорова, Мелітопільському краєзнавчому музеї, у приватних колекціях Німеччини, Канади, Польщі, США.